Упорядкування, підготовка текстів, ілюстративного матеріалу Людмили Гончар. Художнє оформлення Миколи Пшінки. Уже п’ятнадцять років, як Олесь Терентійович Гончар відійшов у засвіти. Але його розмова з сучасниками триває. Це бесіда в дружньому колі про найсуттєвіше для кожної людини: про віру та сім’ю. Епіграфом до книжки стали такі слова незабутнього митця: «За роки тоталітарного дияволізму народ наш був спримітизований, душі наші були скалічені; і нині – хоч як це важко – маємо повернутись до віри, до сяйва того, що струменить з безмежжя, з безконечності простору й часу». Людмила Гончар вибрала зі щоденників батька зафіксовані (для себе самого) роздуми та враження письменника, а дружина знайшла в родинному архіві світлини, які ілюструють їх. Чимало світлин, зроблених Валентиною Гончар, вперше оприлюднено в цій книжці.