Чотири столиці Давньої Русі. Сергій Пєтков

Книга – експедиції в середньовічні часи Європейського континенту. Питання, загадки, версії дають можливість кожному читачеві почуватися дослідником і першовідкривачем давніх таємниць. Розвідки в часи, коли наші предки виборювали і тарували власний шлях, вибудовували власну долю і державу, спонукають поглянути на себе крізь призму часу. Кожен нарис – ревізія міфів і стереотипів, що допомогає розвінчати усталені догми імперсько-радянської історіографії щодо ключового періоду в етнодержавотво-ренні Центральної та Східної Європи. Для всіх небайдужих і тих, хто шукає, сумнівається і мислить, хто, долаючи перешкоди, йде дорогою знань.

З найдавніших часів правителі різних держав намагалися увіковічити себе в пам’яті нащадків: грандіозні монументи, барельєфи і написи − свідчення їхніх діянь. Водночас звичайні люди і талановиті письменники, поети та художники з появою писемності вихваляли та висміювали владу в віршах і прозі, епічних полотнах і карикатурах. Філософи намагались синтезувати механізми справедливого устрою суспільства, а хроністи фіксували віхи появи та зникнення держав і правлячих династій.

Нині особи, які піднялись на владний Олімп, або, розштовхуючи ліктями суперників, прориваються на ньо-го, пояснення і виправдання своїм діям шукають у вислов-люваннях давніх мудреців чи історичних фактах. Зокрема, після анексії Кримського півострова президент Російської Федерації В. Путін виголосив: «Мы не просто близкие сосе-ди, а один народ. Киев – мать городов русских». Архаїчний вислів став політичним гаслом.В історії кожної держави є безліч загадок. На жаль,  в усі часи політики намагалися «переписати» історію з вигід-них для себе позицій. Але історичні міфи − це не просто неправильне тлумачення історії. Спотворена історія стає підставою для протистояння між державами і народами, призводить до збройних конфліктів. Наприклад, міф про те, що певна територія колись належала певній державі, може роками живити струмок ненависті, який будь-якої миті, пе-ретворившись на потік насильства, завирує і знищить мости, що вибудовувались політиками, митцями, вченими, акторами.., між людьми та народами. Надалі цілі покоління у вирі нетерпимості будуть нищити і вбивати, втрачати близьких і забирати рідних у своїх ворогів. Ненависть, расизм, ксенофобія – соціальні віруси, що вражають людину, а інколи − народи.

Чи так звучала фраза, якою політик виправдовує свої дії?

Чому і хто вимовив: «Київ – мати міст руських»?

ким чином і коли виникла Русь у Києві, а Київ став столицею Русі?

Більш точного і розгорнутого опису подій, коли прозвучала ця фраза, буде надано в окремій експедиції-нарисі. Тож поставимо запитання, що змусять замислитись:

Чи є Київ першою столицею Русі і «матір’ю міст руських»?

Що означає фраза «Київ − мати міст руських»?